Батькам






                                       



Вітаю вас у своєму блозі!

Надіюсь ви знайдете щось для себе корисне і пізнавальне. Виховуймо дітей разом...



 Шановні батьки!


Нагадуємо Вам, що Ви несете особисту 

 відповідальність за життя і здоров’я своїх дітей 

 під час зимових канікул. Не залишайте дітей без 

 нагляду дорослих у період зимового відпочинку.

Подивіться це відео вчасно, щоб не було пізно... 
Зробіть висновки...

                                                                            

  


Допомагаєм діткам опановувати:

 














Корисні статті







Лінощі чи перевантаження? Що заважає учням якісно виконувати домашнє завдання

30.09.2016
0 5032


Міністерство освіти і науки України звертає увагу на недопущення перевантаження учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів і шкіл-дитячих садків надмірним обсягом домашніх завдань.
Читайте також: Проблеми реформування системи освіти. Соціологічне дослідження
Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
Так, у 1-му класі домашні завдання не задають. У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.
Читайте також: Чи поменшало роботи в освітян? Результати анкетування
Акцентуємо увагу на правильному дозуванні домашнього завдання. Учителі мають спланувати роботу такого обсягу і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього слід враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Завдання не повинні перевищувати обсяг пропонованої домашньої роботи.  Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, що містяться в додаткових посібниках, зошитах із друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Читайте також: Ох, уже ці домашні завдання, або Чому дитина не хоче робити уроки
1Центром науково-освітніх інновацій та моніторингу було проведено дослідження, у якому брали участь учні та батьки 4-х класів. Серед учнів, які брали участь у дослідженні, 55 % – хлопчики, 45 % – дівчатка. Серед опитаних батьків переважають жінки (88 %), чоловіки становлять лише 12 %.
За даними проведеного дослідження лише 42 % батьків зазначили, що їхні діти виконують домашнє завдання швидко і якісно.
Заважають, на думку опитаних, готуватися до уроків такі чинники: лінь, відсутність бажання.
dfd
Сприятиме якісному виконанню домашніх завдань, на думку 46 % батьків, підвищення у дітей рівня знань із навчальних предметів.
dfdfdf
52 % батьків і 38 % учнів 4-х класів вважають, що задають багато домашніх завдань. Найважче учням 4-х класів виконувати домашні завдання з іноземної мови. На другому місці – математика.
Інформує прес-служба ЦНОІМ










Погана поведінка дітей: поради батькам


Багато батьків турбуються з приводу істерик і занадто активної, галасливої поведінки своїх дітей. Іноді їм важко визначити, чи є поведінка дитини нормальною, чи вона свідчить про наявність ознак поведінкових розладів. Скористайтесь порадами, запропонованими в даній статті, і за їх допомогою вам буде легше впоратись із певними типами небажаної поведінки вашої дитини.
Істерики
Найчастіше із приводу істерик турбуватись не варто. Це спосіб, яким дитина висловлює свою фрустрацію (пригніченість і розчарування). У перші роки життя (у віці від одного до чотирьох років) істерики трапляються в більшості дітей. Істерики можуть бути гучними й бурхливими, і цілком природно, що вони викликають у батьків збентеження й засмучення.
Коли ви бачите, що ваша дитина знаходиться у стані, який межує з істерикою, можна спробувати відволікти її чимось, наприклад, попросити подивитись на щось цікаве або запропонувати їй улюблену іграшку.
Підвищена збудливість
Маленькі діти, особливо у віці до п'яти років, часто бувають енергійними, галасливими й легко збудливими. Зазвичай така жвавість цілком нормальна. Іноді активні й шумні діти можуть викликати певне занепокоєння: вони говорять без угаву, не слухаються та здаються невгамовними (особливо хлопчики, у них гіперактивна поведінка більш поширена). Хоча впоратись із такими проявами часом важко, тільки екстремально гіперактивна поведінка є ознакою розладу.
Неслухняність
Усі діти неслухняні: вони пишуть і малюють на стінах, сваряться із братами й сестрами, бувають зухвалими і проявляють зневагу до вимог – адже все це невід'ємні складові їх дорослішання. Іноді така поведінка проявляється в одиничних інцидентах, але нерідко вона може бути цілим етапом, через який вашій дитині належить пройти.
Неслухняна поведінка малюка може бути його перевіркою вашої реакції, яка проллє світло на те, що припустимо, а що ні, або вашої реакції на певну зміну в його навколишньому середовищі, щоби краще його зрозуміти (наприклад, занепокоєння із приводу походу в перший клас школи). Така поведінка може набувати різних форм аж до ревнощів до брата чи сестри, а може бути просто способом привернення вашої уваги.
Чи є неслухняність проблемою, залежить від того, наскільки довго вона триває, наскільки серйозних форм набуває і в яких випадках відбувається. Постійна ворожість, зухвала поведінка, непокора й неслухняність можуть бути ознакою того, що ваша дитина страждає опозиційно-зухвалим або більш серйозним кондуктивним розладом.
Що впливає на поведінку дитини?
На поведінку дитини впливають багато факторів.
Гени. Деякі діти за своєю природою більш збудливі та жваві. Часто це є сімейною рисою. Вони можуть легко відволікатись та отримувати задоволення від товариства, а не від перебування на самоті. Незважаючи на галасливий і жвавий характер таких дітей, батьки, як правило, можуть контролювати їх поведінку.
Школа. Ви можете помітити зміни в поведінці вашої дитини, коли вона починає ходити до школи. Якщо в дитини є проблеми з навчанням або вона засвоює матеріал повільніше, ніж інші діти, це може знизити її впевненість у собі й самооцінку та негативно вплинути на її поведінку. Проблеми з читанням також ускладнюють дитині виконання завдань і дотримання вказівок.
Поведінка батьків. Проблеми – це частина повсякденного життя. Але якщо ви постійно відчуваєте себе нещасними й вимушені тільки й робити, що боротися з проблемами, це дуже обмежує час, який ви проводите з вашою дитиною. У цьому випадку вона може спробувати привернути вашу увагу за допомогою гучної або зухвалої поведінки. Незабаром вона переконається в результативності такого підходу й буде використовувати його, а не задовольнятись мінімумом вашої уваги чи взагалі її відсутністю.
Якщо дитина ще не знає точно, яка поведінка припустима, а яка є неприйнятною, це може призвести до негативної поведінки. Правила дають дитині знання того, який тип поведінки вам не подобається. До того ж деякі діти можуть досить уміло маніпулювати батьками, які не дотримуються загальних принципів управління поведінкою щодо себе та своїх дітей.
Чіткі, узгоджені правила та встановлені межі допоможуть дитині навчитись контролювати себе. Тому, якщо у вас повна сім'я, ви з чоловіком повинні прийти до згоди про встановлення меж дозволеного. Якщо ви працюєте, правила поведінки й обмеження необхідно обговорити також і з особами, які здійснюють догляд за вашою дитиною.
Чутливість до їжі або ліків. Немає сумнівів у тому, що їжа може впливати на наше самопочуття. Ви можете звернути увагу на те, що деякі продукти впливають на поведінку вашої дитини. Це можуть бути, наприклад, продукти або напої з великим вмістом барвників, добавок або штучних підсолоджувачів.
Якщо ви вважаєте, що такі продукти призводять до підвищення активності або зухвалої поведінки вашої дитини, просто розсудливо уникайте їх. По-перше, ці продукти, як правило, не належать до категорії здорового харчування, а, по-друге, у вашому розпорядженні завжди є альтернативні й корисні напої й закуски, наприклад, фрукти, молоко з низьким вмістом жиру та, звичайно, вода!
Якщо ви стурбовані раціоном харчування вашої дитини, то повинні проконсультуватись із лікарем або дієтологом. Дітям необхідний здоровий збалансований раціон.
Ліки також можуть впливати на поведінку деяких дітей.
  • Деякі препарати, що застосовуються при астмі, іноді призводять до гіперактивності, дратівливості дитини або порушення сну.
  • Лікарські засоби від захитування й антигістамінні препарати можуть робити дітей сонними або, навпаки, гіперактивними.
  • Діти можуть відчувати дратівливість після вакцинації або тоді, коли ліки викликали головний біль.
  • Лікарські препарати, запропоновані для лікування епілепсії, також можуть впливати на поведінку.
​Якщо ви вважаєте, що певний препарат змушує вашу дитину поводитись по-іншому, порозмовляйте з вашим лікарем. Можливо, її поведінка не має жодного відношення до ліків. Але якщо все ж має, ваш лікар може запропонувати альтернативне лікування.
Проблеми зі здоров'ям. Стан здоров'я може впливати на поведінку вашої дитини.
  • Епілептичні напади можуть зробити дитину сонливою, знижуючи концентрацію її уваги. Епілепсія може також стати передумовою незвичайних або трансгресивних форм поведінки (що порушують суспільну мораль і прийняті норми) та призвести до патології сприйняття.
  • Проблеми зі слухом, такі як туговухість або ексудативний отит, можуть ускладнити дитині дотримання вказівок. Ситуація, в якій дитина чогось не почула, може помилково сприйматись батьками як небажання слухатися.
  • Синдром Туретта супроводжується частими неконтрольованими посмикуваннями обличчя або тіла (моторними тиками) й раптовими вигуками чи лайкою (мовними тиками). Іноді можна спостерігати в дитини появу нав'язливості (обсесії) і проблеми з контролем гніву.
  • Аутизм і синдром Аспергера призводять до труднощів вербального й невербального спілкування, поганого розвитку соціальних навичок, уяви й нав'язливої захопленості чим-небудь.
  • Депресії та тривожні розлади можуть призвести до зниження концентрації, дратівливості та збудженого стану.
  • Синдром дефіциту уваги й гіперактивності (СДУГ) є захворюванням, яке повинні діагностувати тільки фахівці. Батьки часто кажуть, що їхні діти гіперактивні, але СДУГ – це щось більше, ніж просто галаслива, жвава поведінка. Характерними ознаками СДУГ є гіперактивна, імпульсивна поведінка й неуважність.
​Як впоратись із важкою поведінкою
Істерики. Коли у вашої дитини трапляється істерика, краще, що ви можете зробити, це зберігати спокій. Це складно, особливо якщо істерика відбувається у громадському місці. Намагайтесь не звертати уваги, тому що якщо ви реагуєте або піддаєтесь на вмовляння дитини, вона буде думати, що істерика – це ефективний спосіб домогтися свого. Коли ваша дитина починає заспокоюватись і поводитися краще, не забувайте хвалити її за позитивну поведінку. Це допоможе зупинити дитину перед бажанням впасти в нову істерику, до того ж ви дасте їй зрозуміти, яку поведінку ви схвалюєте.
Підвищена збудливість. Якщо ваша дитина збуджена, а ви хочете її заспокоїти, пропонуйте їй різні способи проводити час тихо й мирно, наприклад, за малюванням, читанням або виробами. Крім того, кожний день ви можете спланувати так, щоб у ньому був «тихий час», а також час побігати й пошуміти, якщо вже ваша дитина така активна. Коли вона проводить час за тихими й спокійними заняттями, хваліть її за це, захоплюйтеся її творіннями, наприклад, малюнками або виробами.
Неслухняність. Хоча ви не можете розраховувати на те, що ваша дитина буде добре поводитись постійно, послідовне введення дисципліни, похвала за хорошу поведінку й увага до дитини можуть значно покращити її поведінку.
Коли варто звертатись по допомогу?
Якщо ви стурбовані поведінкою вашої дитини, порозмовляйте з вашим дільничним лікарем. Він порадить вам, як краще справлятись з істериками й іншими формами неналежної поведінки, а також зможе виключити багато з медичних причин поведінкових проблем. Залежно від індивідуальної проблеми вашої дитини він прийме рішення про направлення її на консультацію до вузького спеціаліста або психолога.
Бесіда з іншими батьками й дружня порада – це теж чудовий спосіб відпустити наболіле й отримати підтримку.

50 книг, от которых ваши дети не смогут оторваться

  •  3
     1
  • 244
  • 32
  • 431.1k
Мы всегда с легкостью находим, что почитать самим. Но, когда речь заходит о литературе для детей, вся наша фантазия быстро улетучивается. Меж тем на свете существует бесконечное количество увлекательных и к тому же поучительных произведений.
AdMe.ru составил список литературы для детей, в который входят как произведения бессмертной классики, так и менее известные книги. Надеемся, что вы обязательно найдете для себя и своих детишек что-то подходящее.
Приятного чтения!
50 книг, от которых ваши дети не смогут оторваться
50 книг, от которых ваши дети не смогут оторваться
50 книг, от которых ваши дети не смогут оторваться
50 книг, от которых ваши дети не смогут оторваться

7 правил успішного батьківства


 Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною.
Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маэмо труднощі та іноді не впевнені,
чи добре виховуэмо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть
батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?
Скористайтеся нашими порадами.
1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для
наслідування.
2. Змінюйте ситуацію, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей
місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте,
замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте,
формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:
4. Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона
опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним,
та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете
поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що
ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до
компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте
тактику переключення уваги.
5. Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться:
щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного
результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести
до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до
інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна,
задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина

дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не
може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.
6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір 
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення.
Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що
їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не
дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.
7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. 
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

Поради батькам майбутніх першокласників:
Підготовка дитини до школи (рекомендації для батьків)
1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).
6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
7. прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

Ступінь психосоціальної зрілості (кругозір)

Тестова бесіда, запропонована С. А. Банковим.

Дитина повинна відповісти на наступні питання:

  1. Назви свої прізвище, ім'я, по батькові.
  2. Назви прізвище, ім'я, по батькові тата, мами.
  3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш - тьотею чи дядею?
  4. У тебе є брат, сестра? Хто старше?
  5. Скільки тобі років? А скільки буде через рік? Через два роки?
  6. Зараз ранок чи вечір (день або ранок)?
  7. Коли ти снідаєш - ввечері чи вранці? Коли ти обідаєш - вранці чи вдень?
  8. Що буває раніше - обід чи вечеря?
  9. Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.
  10. Ким працює твій тато, твоя мама?
  11. Ти любиш малювати? Якого кольору ця стрічка (плаття, олівець)
  12. Яка зараз пора року - зима, весна, літо або осінь? Чому ти так вважаєш?
  13. Коли можна кататися на санках - взимку чи влітку?
  14. Чому сніг буває взимку, а не влітку?
  15. Що робить листоноша, лікар, вчитель?
  16. Навіщо в школі потрібна парта, дзвінок?
  17. Ти хочеш піти в школу?
  18. Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?
  19. Яких тварин ти знаєш?
  20. Яких птахів ти знаєш?
  21. Хто більше - корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у півня або у собаки?
  22. Що більше: 8 чи 5, 7 чи 3? Порахуй від трьох до шести, від дев'яти до двох.
  23. Що потрібно зробити, якщо ненавмисно зламаєш чужу річ?
Оцінка відповідей

За правильні відповіді на всі підпитання дитина отримує по 1 балу (за винятком контрольних). На правильні, але неповні відповіді дитина отримує 0,5 бала. Наприклад, правильні відповіді: "Тато працює інженером", "У собаки лап більше, ніж у півня"; неповні відповіді: "Мама Таня", "Тато працює на роботі".

До контрольних завдань належать питання 5, 8, 15,22. Вони оцінюються так:

  • № 5 - дитина може обчислити, скільки їй років -1 бал, називає рік з урахуванням місяців - 3 бали.
  • № 8 - за повну домашню адресу з назвою міста-2 бали, неповну - 1 бал.
  • № 15 - за кожне правильно зазначене застосування шкільної атрибутики - 1 бал.
  • № 22 - за правильну відповідь -2 бали.
  • № 16 оцінюється спільно з № 15 та № 22. Якщо в № 15 дитина набрала 3 бали, і в № 16 - дала позитивну відповідь, то вважається, що у неї позитивна мотивація до навчання в школі.
Оцінка результатів: 

  • 24-29 балів, вона вважається шкільно-зрілою;
  • 20-24 - середньо-зрілою;
  • 15-20 - низький рівень психосоціальної зрілості.



Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)